Вихователям

Використання технології ранкового кола на практиці.

 Особистісне зростання дошкільника – одне з головних завдань педагогів закладів дошкільної освіти. У новій редакціїї Базового компонента дошкільної освіти (2021р.) зазначено, що «особистісна компетентність виявляється в особистісних якостях дитини – від елементарних уявлень та позитивного ставлення дитини щодо свого свого внутрішнього світу(думок, почуттів, мотивів, планів, прагнень) до становлення основ світогляду і розвиненості свідомості(пізнавальноїактивності, емоційної сприйнятливості, позитивної налаштованості дій, думок, реалістичними намірами)».

Сьогодні в освіті впроваджують нові підходи, форми та методики, які грунтуються на розвитку кожної дитини як індивідуума, вихованцям дають більше свободи. Вони вчаться робити вибір, поважати і розуміти себе, вивляти повагу до інших.

Для розв’язання цих завдань педагоги дедалі частіше використовують ранкові зустрічі, або ранкове та вечірнє коло, які стають популярною практикою в закладах дошкільної освіти. Ця форма вперше прийшла в садочки завдяки участі у проєктах Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» та за підтримки Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Експерти проєктів розглядали ранкове коло як засіб, метою якого є навчання дітей взаємної поваги та доброго ставлення одне до одного, сприяння формуванню цілісного колективу, моделювання очікуваної поведінки, а також можливість показати дітям, що вони є колективом і, водночас, частиною більшої спільноти.

Ранкові зустрічі – це запланований, структурований збір групи, сидячи або стоячи у колі, тривалістю 15-20 хвилин, який надає змогу кожній дитині опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички. Така форма спілкування об’єднує соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожноЇ дитини, що сприяє  розвитку почуття доброти, емпатії і включення в освітній процес.  Мета ранкових зустрічей – підготувати дітей до робочого дня.

Цікавий і змістовно наповнений день дитини у дитячому садку починається з цікаво організованого батьками і вихователями ранку. Від того, як його організовують дорослі, залежить рівень активності та творчості малюків, їх настрій протягом дня. Продуманий і добре організований ранковий прийом дітей має велике значення в режимі дня. Привітна зустріч їх вихователем позитивно впливає на настрій, працездатність, дисциплінованість вихованців. Якщо діти знають, що їх чекають і будуть їм раді, вони з великим бажанням ідуть у дитячий садок.

Організація ранкового прийому дітей у ЗДО – важливий аспект фахової майстерності вихователя, від якого залежить якість проживання дитиною дня в дошкільному закладі, її емоційне благополуччя та комфорт протягом усього перебування в дитячому садку, починаючи вже зранку.  С. Ладивір «Ранок малюка має починатися з порції любові і добра, і ми маємо навчити цього батьків». Тож, маємо запропонувати батькам основні правила щодо ранкового ритуалу, спрямованого на подачу порції любові і добра для дитини вже з моменту її пробудження, підйому і до приходу в дитячий садок.

                Правила радісних ранкових зустрічей для батьків.

 (за Г. Бєлєнькою, І. Кондратець)

1.Створіть свій ритуал пробудження. Це може бути улюблена музика, лагідні слова, поцілунки, «ігри з ім’ям» дитини, погладжування, розпитування про сон, аромати улюблених смаколиків тощо.

2.Показуйте приклад організованості, якщо чекаєте цього від дитини.

3.Застосовуйте гру. Улюблені іграшки (годинник, будильник, телефон) або новий персонаж (скажімо містер Будистер) стануть партнерами в процесі пробудження. Організуйте міні-сценки, листи-посилання, інтерв’ю тощо.

4.Наповнюйте початок дня енергією. Прищепіть дитині звичку робити ранкову гімнастику в ліжку чи на килимку.

5.Намалюйте приємні перспективи. Пообіцяйте дитині по дорозі до дитячого садка цікаві зустрічі – із собачкою чи кішкою, яких треба погодувати; листяною чи сніговою доріжкою, по яких треба пройти і не збитися з дороги; або підготувати цікаві ігри чи оповідки для дитини по дорозі до дитячого садка.

6.Завжди цілуйте та обнімайте свого малюка. Так він швидко зрозуміє, що дитячий садок лише тимчасово розлучає його з рідними людьми, які за ним обов’язково повернуться.

               Правила радісних ранкових зустрічей для вихователя.

1.Прийти в дитячий садок заздалегідь. Вихователь має підготувати розвивальний предметний простір для самостійних ігор дітей.

2.Бути зразком для поведінкових моделей. Наслідуючи вихователя, батьки зможуть застосовувати його поведінкові моделі у взаємодії з власними дітьми. Важливо, аби вихователь щоранку використовував такі прийоми атракції (лат. attraction – притягування, привернення): усмішку, звертання до дитини на ім’я, комплімент. Усмішка посилює довіру людей одне до одного; полегшує зближення; гасить неприязнь, злобу, ворожнечу, ненависть; робить життя красивим і радісним. Звертання до дитини на ім’я викликає у неї приємні асоціації, пов’язані з материнською любов’ю, схваленням, душевним комфортом; вона відчуває увагу і повагу до себе, що сприяє виникненню симпатії до вихователя, довіри йому і поваги. Комплімент – особлива форма похвали дитини, схвалення, поваги до неї, визнання або захоплення нею, – а це дітям завжди подобається.

3.Організувати бесіду з батьками і дітьми. Дружна бесіда дає можливість з’ясувати всі нюанси емоційного стану дитини, батькам – пояснити певні поведінкові прояви дітей, а вихователю врахувати їх надалі – розрадити дитину, створити для неї комфортні умови, аби вона про щось розповіла дітям чи щось їм показала тощо.

4.Знайти рецепт комфортного «входження» до дитячого садка для кожного вихованця. Це можуть бути: бесіда віч-на-віч, яка підсилює рівень довіри до вихователя; гра (предметна, сюжетно-рольова, режисерська разом з друзями), яка зацікавлює та об’єднує дітей; трудові доручення, які виховують самостійність і відповідальність за доручену справу; сюрпризні моменти, які відволікають увагу дитини та зацікавлюють.

5.Володіти інтонацією голосу – перехід на «регістри» лагідного друга (- Я за тобою скучила! Я чекала на тебе! Діти вже питали мене про тебе!), інтриги (- Що я зараз тобі покажу! На тебе чекає такий сюрприз!), захоплення (- Яка у тебе чудова кофтинка, я хочу, щоб ти показав її дітям! Який ти молодець – вчора так багато мені допоміг на занятті і я хочу знову тебе про щось попросити!).

6.Застосувати до дитини педагогічні стратегії: «Зараз ми граємо разом!», «Ти граєш, а я поруч», «Ти трохи пограєшся сам», «Тобі добре і ти пограєшся з друзями!». Так дитина не буде почуватися покинутою та самотньою і швидко долучиться до спільної діяльності з однолітками.

              

              Методика проведення ранкових зустрічей у ЗДО.

У методичних рекомендаціях до Базового компонента дошкільної освіти запропоновано проводити ранкові зустрічі у формі структурованої ранкової бесіди, яка містить чотири основні компоненти: привітання, обмін інформацією, спільна діяльність та щоденні новини. Слід звернути увагу, що обов’язковими компонентами є лише формування кола та привітання. Інші активності або їх варіанти (від 2 до 4) педагоги добирають з урахуванням інтересів, компетентностей вихованців кожної групи так, щоб тривалість не перевищувала 15 хвилин для середньої групи та 20 хвилин для старшої групи.

               Обов’язкові структурні компоненти ранкової зустрічі:

1.Важливою складовою кожної ранкової зустрічі є привітання.  Потрібно починати привітання лише тоді, коли діти утворили коло. Розміщення дітей по колу полегшує вихователю процес керування ними, оскільки він добре бачить кожного. Спілкуючись в колі, дивлячись один одному в очі, діти вчаться поважати інших, покращують свої мовні та комунікативні навички. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для обміну інформацією (саме після нього і починається робота над темою дня та вирішуються певні освітні завдання). Мета привітання – створення атмосфери довіри і затишку, відчуття належності до колективу. Доречно використовувати різні цікаві форми привітань.

2.Обмін інформацією. Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Діти мають змогу дізнатися щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити й слухати. Кожна дитина може поставити запитання чи прокоментувати, а дитина, яка повідомляє інформацію, відповідає на запитання та коментарі товаришів.

Під час ранкових зустрічей доцільно відводити час на створення правил групи. Для того, щоб розпочати процес створення правил групи, вихователі наводять приклади коротких, стислих позитивних висловлювань (без частки не), наприклад:

– «Ходити в групі спокійно»;

– «Класти іграшки на місце»;

– «Вирішувати проблеми за допомогою слів».

Педагоги також мають ініціювати висловлення дітьми своїх ідей. Правила записують на великому аркуші паперу або наклеюють за допомогою зображень чи символів.

3.Спільна діяльність. Розпочинається після спокійного обмірковування інформації. Мета такої діяльності полягає в об’єднанні групи. Кожна дитина групи приєднується до спільних розваг – співає, грається в ігри, бере участь у виконанні різних вправ. У групі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, міні-заняттях. Приклади ігор для дошкільників:

«Музичні стільці». Коли грає музика, діти ходять навколо стільців, розставлених колом. Коли музика припиняється, кожна дитина має сісти на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не залишиться лише кілька стільців, на які мають сісти всі діти.

«Доторкнись до синього». Діти можуть розпочати гру в колі, але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватися. Вихователь розпочинає гру словами: «Доторкнись до синього!» (можна використовувати набір кольорових карток). Діти мають торкнутися синього кольору на своєму одязі або на одязі інших. Вони можуть торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо. Потім ведучий називає інший колір, наприклад: «Доторкнись до червоного!». Діти, продовжуючи триматися за предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. Протягом гри спонукайте дітей допомагати один одному торкатися відповідних кольорів. У цій грі немає тих, які програли або вибули з гри! Ця гра – зусилля усієї групи. Якщо хтось не в змозі втримати рівновагу або падає, гра починається спочатку.

«Характеристики людей». Оберіть кількох дітей і поставте їх поруч один з одним. Вони повинні мати щонайменше одну спільну ознаку (наприклад, темне волосся). Решта дітей, які стоять у колі, мають визначити цю характеристику. Якщо хтось здогадується, то пропонує іншій дитині з кола, хто має таку ж характеристику, приєднатися до групи.

Спільна діяльність менш структурована, аніж такі компоненти ранкової зустрічі, як привітання та обмін інформацією, і спрямована на задоволення притаманного дітям бажання рухатись.  

4.Щоденні новини. Головна мета щоденних новин – надання дітям інформації. Це коротке повідомлення, складене вихователем, яке щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці; короткі усні повідомлення; пояснення плану роботи на день; повідомлення теми занять чи видів діяльності на день.  Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвитку математичних та мовленнєвих навичок. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (відповідно віку дітей), наприклад, придумати особливе вітання імениннику; заповнити календар природи чи погоди; скласти загадку до теми дня тощо, що активізує початок індивідуальної роботи або освітню діяльність у центрах активності.

Під час ранкової зустрічі педагог орієнтує дітей на тему дня, готуючи їх до роботи в центрах діяльності, де  їм дозволяють обирати матеріали та користуватися ними так, як вони самі того хочуть. Діти навчаються один в одного і центри діяльності та робота в малих групах забезпечують їх можливостями природної співпраці.  Піклування один про одного, відчуття безпеки, якої вистачає для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям – це саме ті якості, які віддзеркалюють сутність ранкової зустрічі.

Педагогічний батл з питань інновацій у сфері дошкільної освіти, спрямований на розвиток ключових компетентностей дошкільників.

 

Освітній процес, як і вся діяльність педагога, — це щоденна творчість. Педагоги постійно підвищують свою професійну компетентність, опановуючи нові педагогічні технології. Утім, інновації — це не догма, а лише підказка, в якому напрямі вдосконалювати освітню діяльність. Інноваційні технології не замінюють традиційні, але допомагають підвищити ефективність розвитку дошкільників. Тож вихователь має допомогти педагогам віднайти баланс між перевіреним і новим. Пошук та впровадження в освітній процес нових підходів, оригінальних технологій,форм,методів, засобів освітньої роботи є справою нелегкою, відповідальною і зазвичай довготривалою. Як же не розгубитися і не загубитися в просторі інноваційної діяльності?

  Інновація — нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях.

   Сучасні інноваційні технології— це комплекс форм та методів навчання, виховання та управління, які відповідають сучасним вимогам, є новаторськими та оригінальними.

Принципи сучасних  інноваційних технологій.

• Доцільність.
• Взаємодія навчання та виховання.
• Орієнтація на співпрацю.
• Особистісно-зорієнтований підхід.
• Використання різноманітних форм та методів.

Мета інноваційних технологій.

• Мотивувати до навчання.
• Зробити навчальний процес цікавим для дітей.
• Навчати працювати діалогічного, тобто в активній взаємодії з іншими.
• Розвивати здатність до рефлексії та самооцінки.
• Стимулювати ініціативу.
• Розвивати творчі здібності.
• Створити умови для самореалізації кожної особистості.
• Формувати компетенції, а не лише допомогти дошкільникам здобути знання.

Перелік інноваційних технологій та методик у галузі дошкільної освіти.

Спадщина Софії Русової  (“Український дитячий садок”). Автор – Русова С.

Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ЗДО: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ЗДО повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

                                                 

Педагогіка М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини). Автор – Монтессорі М.

Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

Вальдорфська педагогіка (“Вальдорфський дитячий садок”). Автор – Штайнер Р.

Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ЗДО є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

Система освіти “Довкілля”. Автор – Ільченко В.

Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля” як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”. Автор – Піроженко Т.О.

Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”). Автор – Єфименко М.

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.                2                                                    

Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера. Теорія розв’язання винахідницьких завдань. Автор – Альтшуллер Г.

Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям. Автор – Ткаченко Т.

Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.

Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі. Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 4) розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

Особистісний розвиток дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв.

Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.

 Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.

Суть технологїї. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).

 Нова модель дошкільного закладу. Автори – Заранська Н.Й., директор ЗДО № 42, м. Львів; Савка М.М., директор Львівської міської дитячої громадської організації “Дитина”.

Суть технології. Створення нової моделі ЗДО, спрямованої на всебічний розвиток дитини, формування основ її духовності засобами художньо-естетичного виховання. Диференціація освітнього процесу відповідно до індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів та потреб кожного вихованця, виявлення талантів, створення якнайстаріших умов для їхнього розвитку, самовираження, самоствердження й самореалізації кожного індивіда.

 Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання. Автор – Шульга Л.

Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

Спадщина В.Сухомлинського. Автор – В.Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

 Методика навчання дітей читанню М.Зайцева. Автор – М.Зайцев.

Суть технології. Російський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору.

 Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків.

Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації (методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької діяльності; кардинально скорочувати час оволодіння навичками рахунку, читання, грамотного письма.

 

 Методика навчання дітей раннього віку Глена Домана. Автор – Глен Доман.

Суть технології. Глен Доман — американський лікар-нейрохірург, який займався розробкою системи реабілітації дітей з важкими порушеннями в роботі мозку. У цій програмі особлива увага приділена карткам з комбінаціями яскравих точок, зображеннями різних предметів, зі словами. Коли безнадійно хворі і відсталі діти почали не тільки наздоганяти, а й випереджати однолітків в інтелектуальному розвитку, з'явилася ідея використовувати цей метод у навчанні нормальних дітей. Глен Доман удосконалив свою програму, і вже понад півстоліття вона є однією з найпопулярніших в ранній педагогіці. Основний постулат методики: «Мозок росте тільки коли він працює». Тому з самого раннього віку дитячий мозок треба завантажити. Навчання за Доманом нагадує введення інформації в комп'ютер. З трьохмісячного віку дитині з певною частотою за кілька секунд демонструються картки з комбінацією картинка + слово або

 просто слово. З часом ці картки поділяються на тематичні серії. Такі заняття треба чергувати зі спеціальними фізичними вправами, адже розвиток мозку неможливий без належної рухової активності. Керуючись цими принципами, за твердженням автора, будь-яку дитину можна виховати генієм.

 Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”. Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.

Суть технології. Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

Педагогіка Амонашвілі. Автор – Ш.Амонашвілі.

Суть технології. Система виховання та навчання за Ш.Амонашвілі – це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки. Гуманна педагогіка є педагогікою дисципліни, любов до дитини не може шкодити їй. За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач. На думку педагога-новатора, головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя. Моральною основою дитячої кооперації в системі Ш.Амонашвілі є здатність радіти успіхам інших, готовність прийти на допомогу, причому не тільки в межах свого колективу: старші діти допомагають молодшим, беруть над ними шефство. Цікавими методичними новаціями у цій концепції є: - скасування оцінок за навчання у балах;

 - недопустимість порівняння дітей між собою („він у нас найрозумніший, беріть із нього приклад”); - навчання одразу на кількох доступних дітям рівнях, наприклад, читання можливе від знайомства з буквами для одних до біглого читання для інших; - співучасть дітей у побудові занять, у складанні завдань, утворенні власного підручника, в плануванні відповідей.

Тож дитина «мислить образами, барвами, звуками», тому варто використовувати образне мислення дитини для гармонійного пізнання навколишнього світу, активізації творчих можливості дітей, бо у подальшому житті надолужити втрачене буде практично неможливо. Малюк «живе у світі емоцій», тому варто активізувати їх, здивувати дитину, налаштувати на милування довкіллям. Адже здивування часто стає першою сходинкою до активного зацікавленого пізнання світу, дослідження явища, експериментування. Подив є одним з важливих мотивів до пізнання нового, невідомого, відкриття цікавих властивостей об’єктів, подальшого використання їх з власною метою.

 «STREAM-ОСВІТА дошкільників: виховання культури інженерного мислення»

Oдним iз нaпpямкiв iннoвaцiйнoгo poзвитку пpиpoдничo-мaтeмaтичнoї ocвiти є cиcтeмa нaвчaння STEM , зaвдяки якiй дiти poзвивaють лoгiчнe миcлeння тa тeхнiчну гpaмoтнicть, вчaтьcя виpiшувaти пocтaвлeнi зaдaчi, cтaють нoвaтopaми, винaхiдникaми. STEM- нaвчaння дoзвoлить змiцнити тa виpiшити нaйбiльш aктуaльнi пpoблeми мaйбутньoгo. STEM-ocвiтa мaє пoчинaтиcя з paнньoгo дoшкiльнoгo вiку.

                                                                

Для розвитку,  виховання й навчання дітей дошкільного віку впроваджується новий інтеграційний підхід – SТRЕАМ – освіта. Цей напрям освіти інтегрує в собі завдання з формування в дітей загальних наукових уявлень про світ; ознайомлення їх з інформаційно – комунікаційними технологіями; розвиток уміння експериментувати, конструювати; навчання дітей основ опрацювання змісту тексту, грамоти, математики, а також різних видів мистецтва. Тож маємо в тісному взаємозв’язку розвивати здібності дошкільнят до точних та гуманітарних наук.

Одним із ефективних засобів впровадження STREAM-освіти є дитяча дослідницька діяльність вона передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність дітей, спрямовану на отримання самостійних результатів під керівництвом вихователя.

Діти  разом з вихователем  проводять дослідницьку діяльність, слухають проблеми придуманих героїв, шукають шляхи їх вирішення. Основна ідея створення лабораторії: формувати нестандартне, інженерне мислення дітей, виховати інтерес до точних і винахідницьких здібностей, зацікавити малят математикою, бажання пізнавати світ та робити відкриття.; навчити дітей спостерігати та  зрозуміти як рослинний та тваринний світ дає невичерпний матеріал для розв’язання різноманітних інженерних завдань.

 

Технологія оптимального перетворення освітнього простору дитсадка «Стіни, стеля, підлога, які говорять». Автор К.Крутій.

Суть технології – створення середовища, у якому дитина проводить найбільше часу впродовж дня, яке допоможе створити  позитивний зворотний зв'язок між дитиною, педагогом та батьками, продовжити тривалість добровільного контакту.

 

Інноваційні технології з математики:

Логічні блоки Дьєнеша -  дають уявлення про предмети, їх колір та форму дітям молодшої та середньої груп. Формують елементарні математичні поняття про фігури, множину, узагальнення, порівняння, кодування інформації у дітей старшої групи

Картки-властивості Семадені -  розвивають уміння визначати властивості фігур, заперечувати, працювати із знаками-кодами

Кольорові палички Кюїзенера -  розвивають уяву, просторове сприйняття, дрібну моторику. Є універсальним наочним інструментом для математичних обчислень, можуть доповнити кожну з методик.

Інтелектуальні ігри Нікітіних -  формують сприятливі умови для розвитку математичних умінь, розвивають творчі здібності та самостійність.

 

Технологія «Казкові лабіринти гри» (технологія інтенсивного розвитку інтелектуальних здібностей у дітей трьох-семи років) – система поетапного включення авторських розвиваючих ігор в діяльність дитини з поступовим ускладненням навчального матеріалу.

Дана технологія – це використання авторських ігор в системі їх постійного та поступового ускладнення («по спіралі»). Включення ігор визначається віковими особливостями дитини.

Розвивальні ігри В’ячеслава Воскобовича - дають базові уявлення про навколишній світ, розвивають дрібну моторику. Формують пізнавальний інтерес до дослідницької роботи. Першим принципом технології «Казкові лабіринти гри» є ігрове навчання дітей дошкільного віку.

 

Застосування комп’ютерних технологій в розвитку мовлення дітей дошкільного віку, як основи комунікативної активності.

Суть технології.

Підвищення ефективності логопедичної роботи з дітьми, які мають вади мовлення  з ФФНМ.

Подолання вад усного і попередження дефектів писемного мовлення відповідно до індивідуальних особливостей і потреб дітей. Розвиток дрібної моторики  та психічних процесів.

Створення атмосфери патріотизму та національної гордості в середині дошкільного закладу.

Консультація.

 Однією з головних завдань дошкільних освітніх установ, закладених у програмах навчання і виховання у дитячому садку, незалежно від профілю, є патріотичне виховання дітей.

 Патріотизм ( patria — батьківщина) — громадянське почуття, змістом якого є любов до Батьківщини і готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни, мови, історії, традицій.  

 Зміст та розуміння поняття патріотизм закріплені в Законі України «Про дошкільну освіту». У цьому законі зазначено: одним з основних завдань дошкільної освіти є «виховання в дітей шанобливого ставлення до родини, рідного краю, Батьківщини, поваги до народних традицій, та звичаїв, рідної та державної мови, національних цінностей українського народу».
 Метою патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до власної землі, родини, держави, пошани до видатних історичних діячів, готовності до виконання громадянських та конституційних обов'язків.

 Щоб досягти цієї мети, виховувати патріотів слід вже з дошкільного віку. Перед нинішніми дітьми Батьківщина постала не у найкращому вигляді: неспокій у суспільстві, війна - збройна та інформаційна. І наше завдання, попри всі ці негаразди, допомогти дітям наповнити серця любов'ю до країни, де вони починають пізнавати світ. Страшні події, що відбуваються у нас в Україні сьогодні, пробудили національно-патріотичні почуття в мільйонів громадян, виявили здатність українців жертвувати власним життям заради свободи Батьківщини, її щасливого майбутнього. А майбутнє України це - її підростаюче покоління, це наші діти, яких ми повинні виховувати патріотами.    

  Нам, дорослим, необхідно пам'ятати, що, якщо ми серйозно  не займаємося вихованням майбутньої особистості з раннього віку, ми не отримаємо нового покоління людей, здатних підняти і прославити Україну.

    Патріота може виховати тільки людина, яка любить свою Батьківщину, визнає і поважає не тільки свої права, але й права інших, роблячи все для того, щоб Батьківщиною можна було пишатися. У зв'язку з цим значно зростає роль і відповідальність педагога, який веде цю копітку роботу.

     Вихованню моральних почуттів в історії педагогіки завжди приділялась велика увага. Василь Олександрович Сухомлинський вважав, що з малих років важливо, виховуючи почуття, вчити дитину співвідносити власні бажання з інтересами інших. Той, хто в ім'я своїх бажань відкидає в бік закони совісті і справедливості, ніколи не стане справжньою людиною і громадянином.

    Патріотичне почуття не виникає саме по собі. Це результат тривалого цілеспрямованого виховного впливу на людину з самого раннього віку.

   Почуття Батьківщини пов'язано із захопленням тим, що малюк бачить перед собою, чому він дивується і що викликає відгук у його душі. І хоча багато вражень ще не зрозумілі йому повністю, але, «пропущені через дитяче серце», вони відіграють величезну роль у становленні особистості патріота.

   Величезне значення для виховання у дітей інтересу і любові до рідного краю має  його найближче оточення. Поступово дитина знайомиться з дитячим садком, рідною вулицею, містом, а потім уже зі своєю країною, її столицею і символами. Тому, починати роботу з патріотичного виховання потрібно зі створення для дітей теплої, затишної атмосфери. Кожен день дитини в дитячому садку повинен бути наповнений радістю, усмішками, добрими друзями, веселими іграми. Адже з виховання почуття прихильності до рідного дитячого садка, рідної вулиці, рідної сім'ї починається формування того фундаменту, на якому буде зростати більш складне утворення - почуття любові до своєї Батьківщини.

 Почуття патріотизму та національної гідності формуються на основі інтересу дітей до власного оточення. Дорослі впливають на дитину вчинками, поглядами та моделлю поведінки, адже в ранньому віці малюк спершу фіксує емоційне ставлення, а вже потім засвоює певні знання.

  Щоб позитивно вплинути на процес становлення особистості-патріота слід організувати свою роботу в закладі дошкільної освіти за такими напрямками:

 Сім’я, родина, родовід та рідний край;

традиції, звичаї та культурні явища народу;

історія України, державні символи;

суспільні явища, довколишній світ.

 Успіх патріотичного виховання залежить від правильної організації всієї освітньої роботи в дошкільному закладі, зокрема й від створення розвивального середовища  - предметного і духовного, бо саме в дошкільному віці закладаються основи формування духовності, почуттів, світосприйняття, усвідомлення свого «Я».

 Щоб виконати поставлені завдання необхідно створити відповідне розвивальне середовище:

• оформити народознавчий куточок;
• зібрати бібліотеку кращих народних та літературних творів, збірки віршів, пісень;
• додати етнічного стилю в загальний інтер’єр приміщення;
• створити міні-музей українського посуду, рушників, іграшок тощо;
• підібрати навчальні матеріали (конспекти занять, сценарії свят);
• підібрати наочні посібники та демонстраційний матеріал ( ілюстрації, малюнки, альбоми, національні ігри та іграшки, предмети побуту, державні символи, мапа України).

 Патріотичне середовище - це не лише предметне оформлення простору в національній кімнаті, а й гуманна й патріотична поведінка всіх учасників освітнього процесу в дошкільному закладі і в родині, що базується на взаємоповазі, взаєморозумінні. Це готовність стати на захист національних та державних цінностей, шанобливе ставлення до захисників України, вміння сприймати досягнення і поразки в країні, як свої власні.

 Ефективність національного-патріотичного виховання досягається використанням різних форм і методів, спрямованих на виховання у дітей суспільних уявлень, моральних суджень, оцінок. До них належать: спостереження й екскурсії, зустрічі з героями праці, війни, воїнами ЗСУ, волонтерами, розповіді, бесіди, читання художньої літератури, розглядання картин, ілюстрацій, зразків декоративно-вжиткового мистецтва, прослуховування музики, проведення ігор, свят, розваг, відвідування тематичних виставок, благодійних ярмарків, перегляд сторінок в Інтернеті.
В ході використання різноманітних методів та прийомів, важливим є набуття дітьми практичного досвіду. Це залучення дітей до посильної праці, до посильної допомоги воїнам, які захищають нашу Батьківщину, привчання до основ громадянської поведінки, відтворення побаченого в творчій діяльності.

 Важливими напрямами патріотичного виховання є залучення дошкільників до народознавства:  вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.

 Правове виховання полягає у прищепленні  дітям найкращих навичок правової поведінки. В ході морального виховання діти  засвоюють моральні      норми поведінки й моральні якості особистості, зокрема, почуття власної гідності, почуття обов'язку.

 Ще одним важливим напрямом патріотичного виховання є формування реалістичних уявлень про явища природи, практичних умінь, дбайливе ставлення до об'єктів природи. Необхідно виховувати у дітей бажання не лише помічати красу рідної природи, а й зберігати і примножувати її. Перш, ніж людина навчиться працювати на благо Вітчизни, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці, повагу до праці дорослих. Адже дитяча праця, на думку Софії Русової, є основою трудового виховання. Праця сприяє вихованню відповідальності, почуття обов'язку.

 Важливим засобом патріотичного виховання є ознайомлення дошкільників з творами образотворчого мистецтва, з людьми, які прославили нашу країну - композиторами, письменниками, винахідниками, вченими, філософами, лікарями. З дитинства варто прищеплювати дітям любов до української народної пісні, адже виховання у дітей естетичних почуттів має велику гуманітарну мету - виховання щирості душі, доброти та доброзичливості. Людина, яка вміє бачити та розуміти прекрасне, не зможе спотворити красу. Основи патріотизму закладаються в родині, тому до освітнього процесу слід активно залучати батьків вихованців, аби допомогти дітям трансформувати зовнішнє у внутрішнє, засвоїти патріотичні ідеї як частину власного світогляду.
 Отже, завдання патріотичного виховання дошкільників є нині актуальними і важливими. Результатом патріотичного виховання  має бути сформоване почуття патріотизму, що передбачає любов до родини, рідного краю, свого народу, його звичаїв і традицій, повагу до національних традицій, людей праці, усвідомлення зв'язку власної долі з долею Батьківщини.